Чи не могла б ти просто взяти і повірити
У чистоту моїх до тебе почуттів?
Як легко вдалось тобі в моє серце вцілити,
Неначе все життя я лиш цього й хотів.

Чи не залегко – в кожну мить тепер питаюся
В самого себе. Що було б, якби колись
Я повернув на інший шлях? Ні, я не каюся,
А просто думаю: чи також би збулись

Мрії мої, які плекав довгими хвилями,
Коли шукав лихую долю між снігів,
Коли за щастя я боровся всіма силами,
Аж оглядаючись, чи зовсім ще не впрів?

Чи не могла б збагнути примітивну істину?
Я все зроблю, щоб розбудити почуття
В твоєму серці. Подих твій солодкий їстиму,
Аж до умліву вп'юсь твоїм життям,

Лише скажи: що роблю я неправильно?
Скажи, у чому помиляюся щодня?
Я все зроблю, скільки б воно мені не важило,
Бо хочу, щоби ти була лише моя.