(присвячується Каті Гречин)
Лиш кілька слів, невинний погляд,
Оцінка через об’єктив,
І серце зупинилось поряд
Й не хоче більш нікуди йти.
Лиш кілька фраз на моніторі,
Всміхається широко смайл…
А ми уже від щастя хворі,
У наших душах справжній рай.
Лиш кілька слів… Та ні, лиш думка,
Тихесенько собі сидить,
Закравшись в мозок, мов шпигунка,
Й не дасть спокою ні на мить.
Тих кілька слів – рушійна сила.
Тих кілька слів тримають світ.
Люблю тебе, о моя мила!
І шлю тобі палкий привіт!
Ти дивно вливсь в моє життя
Як легкий подув вітерця
Так тихо – як промінчик сонця
Й скучать з тобою не прийшлося.
Напевне мало ми знайомі
Щоб говорити про «глибоке»
Чи якесь інше почуття,
Але одне я знаю точно
З тобою мені дуже зручно
І так я й далі хочу жить.
Тому прошу тебе мій друже
Про дальшу дружбу чисту й любу
І про довіру і любов
Яка горить у серці знов.
Я вмію бути терпелива
Умію бути і чутлива
А інколи на все готова
Заради щастя для другого!