Меню категорій

Невідомість… Як вона лякає

Невідомість… Як вона лякає!
Спав, не спав, а в серці аж щемить
цілу ніч від болю та відчаю –
ну скажіть хоч хтось, що через мить

станеться із нами. Сірий смуток
збайдужілих повністю обличь
наганяє жах. Усе забуто,
що прожило людство? Гучний клич

“порятуйте душу, Бога ради!”
загубився десь у тишині.
Всім все пофіг, ні в кого поради
запитатися тепер мені.

Залишилася хіба молитва
і надія, що не спить хоч Бог.
Що ж, як доведеться – будем жити
З невідомістю в задумі вдвох.

Прокоментувати