Меню категорій

Невже я потрапив у казку?

(присвячується Каті Гречин)

Замріяний погляд бездонних очей,
В яких і втопитись неважко…
Вуста шепчуть: все у нас буде окей!
Невже я потрапив у казку?

Всю ніжність вкладаю у дотик долонь
До твого ласкавого тіла.
В душі щастя, а у серденьку вогонь,
Що разом його розпалили.

Один поцілунок умить розбудив
Давно зачерствілі бажання.
Коханих сердець надпотужний порив
Затьмарив минулі ридання

Від болю самотності. Хай все, як є,
Навіки залишиться з нами.
Кохаю тебе, ангелятко моє.
Будь завжди моєю, кохана!

2 коментарі

Прокоментувати