Меню категорій

Осінь

Пробігло літечко, змахнувши теплим шлейфом,
Так несподівано, мов тут і не було.
Природа осінь швидко витягла із сейфу
І зав’язала по краях землі вузлом.

Пройшов День знань, і миттю діти поспішили
Граніт науки гризти, скільки буде сил.
У свою чергу ми згадали, як зубрили
Усе підряд за помахом натхненних крил.

Ще не прийшла пора сумного падолисту,
Іще теплінь, яскраво сонечко сія,
На серці радісно від цього, легко, чисто…
Ану ж, злети у небеса, душе моя!

Споглянь звисока на осінню позолоту,
Скупайся в щасті, та назад ще повернись!
Ти подолала нездоланнії висоти,
Іще не раз про це згадається колись…

Прокоментувати