Життя

Як ми з сім’єю відпочиваємо. Цікаві моменти із життя, фото та події.

Як давно відомо, стукайте – і Вам відчинять. Часом я чую фрази типу “Навіщо мені ці соцмережі – все одно ніхто не пише” і т. п. Я вже давно переконався на собі – якщо бути уважним до інших людей, вони завжди відповідають взаємністю. Ну, не всі, звичайно, але відсоток великий. Саме тому останнім часом я почав публікувати у соцмережах фото зі свого життя. В переважній більшості це свіжі моменти із розвитку нашої малявки Саші, а сьогодні ось згадав про свої старі фотоальбоми. Бачу, що моїм друзям подобаються такі обновки, тому публікую свої старі фото з дитинства, звичайно ж, із коментарями ?

Вітаю всіх, хто час від часу заглядає на мій блоґ! Нещодавно у мережі Youtube з’явився кліп гурту Равське Ретро – Кура-шабатура, і я радо представляю його для Вашої незалежної оцінки.

Пісня дуже відома, «Ой служив я в пана», або, як її назвали ми, «Кура-шабатура». Робота повністю HandMade, тому прошу оцінювати все, що ми зробили. В даному випадку ми побували у всіх ролях одразу: музиканти, звукорежисери-студійники, відеооператори, монтажники і навіть скалолази-висотники ?

Отже…

Два дні тому квартет «Равське Ретро» повернувся із чергового фестивалю в Польщі, і знову не обійшлося без нагород. Цього разу ми привезли друге місце із фестивалю батярської музики в Пйотркові-Трибунальському.

На цьому ж фестивалі минулого року колектив здобув перше місце серед більш ніж тридцяти гуртів-учасників. Цього разу учасників було менше – двадцять два, але колективи досить гарно підготувалися. І, хоча ми теж не дрімали, та вдруге повної перемоги не добилися.

Напевно, кожен, хто час від часу заходить на мій блоґ, помітив, що за останній тиждень я не розмістив жодної нової статті. Щиро за це перепрошую і маю надію, що так надовго не буду пропадати, але скажу відверто – мав на це неабиякі причини.

Справа у тому, що моя кохана дружина нарешті зробила нам довгоочікуваний подарунок – у середу 10 лютого ми стали батьками.

Як то кажуть, добра багато не буває. Поки був сніг, ми з дружиною та своїм улюбленцем Оскаром встигли побувати у справжній казці – Равському зимовому лісі. А сьогодні ми знову вирішили подихати свіжим повітрям, та ще й прихопили з собою товариша нашого собаки – курцхаара Дуная.

Цього разу екскурсія відбувалася у Шабельнянському хвойному лісі.

Кожен по-своєму зустрічає та проводить свята. А ми з дружиною вирішили віддати дань природі та потішитися її красою. І відвідали наш місцевий ліс. Краса, скажу Вам, неземна.

Душу заворожує тотальна білизна навколо. Лісові стежки засипані снігом, мовби тут ще не ступала людська нога, ми перші 🙂

Гарно побавилися ми з томашівськими колегами минулого тижня. А цього знову завітали до них, але вже зі своєю програмою у складі Равського Ретро. Бавилася фірма WSK-Tomaszów Lubelski, що виробляє запчастини до гелікоптерів. Політати не вдалося, але відпочили ми гарно, незважаючи на те, що довелося досить довго забавляти 2500 гостей…

Минулих вихідних я взяв участь у мікропроекті “Trangraniczne barwy Roztocza”, який проводиться в рамках Програми міжнародної співпраці Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Суть проекту полягає в інтеграції локальних прикордонних товариств у рамках культури.

Почалася поїздка, звичайно, із перетину українсько-польського кордону. Приємно було, що працівники митниці досить швидко оформили всі наші документи. (А то знаємо ми із “Равським Ретро”, як інколи “просто” переїхати через кордон 😉 ).

Всім привіт! Нещодавно зі мною зв’язався відеомайстер Назар Андріюк зі студії znymky.com. Запропонував переглянути його роботи, а саме кадри з нашої з “Равським Ретро” забави 10 серпня 2013 року. Тоді ми грали весілля у родичів нашого ударника Петра Ярмоли. Що цікаво – наречений є громадянином Франції, тому всі урочистості велися через перекладача. Та це не завадило гостям гаряче побавитися. Маєте можливість пересвідчитися в цьому самі, а також ще раз оцінити нашу творчість. Приємного перегляду!

Кілька днів тому зателефонував мені хороший друг і колишній колега по роботі Роман Жолобко. Попросив озвучити концерт, який планується на 29 грудня, оскільки того звуку, що є в наявності, трохи бракує. Не маючи жодних справ на неділю, я погодився. Позбирав докупи весь свій апарат, налаштувався на роботу, оскільки колектив, як на те показувало, досить великий – кільки танцювальних груп різного віку. Що саме має бути в цілому, я навіть не уявляв, тому що на жодній із репетицій не був присутнім.

Ось і підходить до завершення черговий рік. Багато всього ми пережили за цей час, багато чого ще будемо переживати. Хотілося б згадати останню поїздку, яка принесла купу позитивних (і не дуже) вражень.

13 грудня, не встигнувши відсвяткувати свій День Ангела, я отримав такий собі оригінальний подарунок від учасників квартету “Равське Ретро”. А саме звістку, що ввечері виїжджаємо до Києва, на майдан. Правду кажучи, я був трішки збентежений такою новиною, бо в музичній школі, де я працюю, на суботу були заплановані батьківські збори з концертом, а ще я пообіцяв людині написати фонограму до понеділка. Але один проти інших трьох учасників гурту я не мав шансів, тому довелося мовчки погодитися. Тепер взагалі не шкодую, що так сталося.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: