Деяка інформація у цій статті вже неактуальна, для повного розуміння раджу прочитати ще оцю статтю: Встановлення Arch Linux у 2020 році. Нові нюанси.
Раніше я вже описував процес встановлення Arch Linux на файлові системи EXT4 та BTRFS. Та одного разу під час чергового встановлення на якийсь пристрій консоль поставила мене перед фактом, що немає встановленого редактора nano, який раніше встановлювався автоматично у складі пакету base. Після певних пошуків та експериментів я вибудував собі новий шлях встановлення Arch Linux, яким традиційно ділюся з тобою.
Цього разу, щоправда, я не буду докладно розписувати процесу, а лиш викладу готові команди з короткими коментарями. Думаю, з допомогою попередньої статті ти розберешся, що до чого 😉
Попередньо зазначу також, що встановлення передбачено на SSD місткістю 120 Гб, який у системі позначений як /dev/sda. Якщо в тебе інші показники, не забудь виправити їх у командах.
Графічним оточенням для прикладу послужить KDE, якщо тобі до вподоби інше графічне оточення, теж зверни увагу – деякі команди потрібно буде замінити іншими, я вкажу, де саме.
Отож, поїхали!
Приготування
Розподіляємо жорсткий диск:
cfdisk /dev/sda
Розподіляємо диск наступним чином:
- sda1 – 512 Mb – boot (не забудь зробити цей розділ завантажувальним)
- sda2 – 8 Gb – swap (область резервної пам’яті)
- sda3 – 30 Gb – root (кореневий каталог)
- sda4 – решта місця – home (домашній каталог)
Форматуємо розділи в потрібні файлові системи, додаючи мітки:
mkfs.ext2 /dev/sda1 -L boot mkswap /dev/sda2 -L swap mkfs.ext4 /dev/sda3 -L root mkfs.ext4 /dev/sda4 -L home
Монтуємо файлові системи:
mount /dev/sda3 /mnt
mkdir /mnt/{boot,home}
mount /dev/sda1 /mnt/boot
mount /dev/sda4 /mnt/home
swapon /dev/sda2
Встановлення
Щоб пришвидшити звантаження файлів для встановлення з мережі, встановлюємо просто у Live-систему програму reflector та сортуємо список дзеркал:
pacman -Sy reflector reflector --verbose -p https --sort rate --save /etc/pacman.d/mirrorlist
Встановлювати я буду все відразу, включно з повним набором відеодрайверів та додаткового софту, тому викинь із цього списку все, що тобі не потрібно.
pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware nano grub xorg-server xorg-xinit xorg-apps xorg-drivers mesa-libgl git reflector xdg-user-dirs ntfs-3g exfat-utils
Налаштування
Генеруємо fstab:
genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab
Входимо у встановлену систему:
arch-chroot /mnt
Придумуємо ім’я хоста:
echo archlinux > /etc/hostname
Локаль:
nano /etc/locale.gen
Розкоментовуємо українську та англійську:
en_US.UTF-8 UTF-8 uk_UA.UTF-8 UTF-8
Генеруємо:
locale-gen
Вносимо зміни у файл locale.conf:
echo LANG=uk_UA.UTF-8 > /etc/locale.conf
Тепер налаштуємо скрипт mkinitcpio, що використовується для створення початкового завантажувального диска системи.
nano /etc/mkinitcpio.conf
У цьому файлі додаємо запис про драйвер відеокарти в розділі MODULES (один зі списку, який відповідає твоїй відеокарті):
- i915 (для відеокарти Intel)
- radeon (AMD)
- nouveau (Nvidia)
А також у розділі HOOKS додаємо запис keymap.
Якщо раптом ти встановлюєш Arch Linux на USB-флешку чи якийсь інший переносний пристрій, раджу перемістити записи block та keyboard перед записом autodetect. Це необхідна дія для системи, яка буде завантажуватися на різних пристроях.
Тепер генеруємо сам скрипт:
mkinitcpio -P
Задаємо пароль користувачу root:
passwd
Додаємо звичайного користувача:
useradd -m -g users -G power,wheel,audio,video,storage,lp,scanner,games -s /bin/bash username
Задаємо пароль і йому:
passwd username
Доступ username до sudo:
nano /etc/sudoers
Розкоментовуємо рядок:
%wheel ALL=(ALL) ALL
Встановлюємо GRUB:
grub-install /dev/sda grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg
Шрифт та розкладка в консолі:
nano /etc/vconsole.conf
Додати у файл текст:
KEYMAP=uk FONT=cyr-sun16
Редагуємо pacman:
nano /etc/pacman.conf
Розкоментовуємо рядки:
#[multilib] #Include = /etc/pacman.d/mirrorlist
SDDM + KDE Plasma. Додатковий софт
Встановлюємо одним махом і менеджер входу SDDM, і графічну оболонку KDE Plasma. Фактично, ці пакети можна було додати при розгортанні системи через pacstrap, але я на початку обіцяв вказати, в якому місці можна обрати щось інше собі до вподоби 😉
pacman -S sddm plasma packagekit-qt5
Доставляємо необхідний чисто KDE-шний софт:
pacman -S kde-applications
Тут бажано обрати потрібний саме тобі софт, оскільки метапакет досить таки місткий (обираємо цифрами через пробіл):
Вмикаємо менеджери входу та мережі:
systemctl enable sddm systemctl enable NetworkManager
За бажанням можеш, не відходячи від каси, доставити весь потрібний софт:
pacman -S ttf-liberation libreoffice-fresh libreoffice-fresh-uk chromium telegram-desktop gimp vlc
Залишилося вийти з дочірньої системи, розмонтувати розділи та перезавантажитися:
exit
umount /mnt/{boot,home}
umount /mnt
reboot
Після першого “нормального” входу в систему налаштовуємо часовий пояс:
timedatectl set-timezone Europe/Kiev
Та вмикаємо автоматичну синхронізацію часу:
timedatectl set-ntp true
Насолоджуйся!
Прокоментувати