Меню категорій

Крилатий сон

Крилатий сон до мене прилетів.
Хотів спіймати я його, та не вдавалось,
Бо попіл тлів навколо, де попалось,
А сон літав, мов жайвір, поміж ще живих вогнів.

Та ось вхопив його я за крило.
Лише одна пір’їнка залишилась у руках.
Я не кричав «Віддайте все!», як лютий жадібний монарх –
До серця пригорнув пір’їнку, щоби зацвіло.

І вмить побачив сон. У ньому були тільки ми.
Лиш ти і я, і більше жодних перешкод,
Не було злих розмов, підступних пригод,
А лише в одно зійшлися два шляхи.

Потім я прокинувся. О Боже – яке щастя!
Я думав, зникнеш ти, як тільки сон пройде,
А ти, поклавши голову на моє плече,
Солодко спала, незважаючи на всі нещастя.

Прокоментувати