Категорії:
Моя поезія
Лиш мить пройшла, а я вже сумував,
Не маючи до кого пригорнутись.
Весь світ спав, але я чомусь не спав.
Хотілось впасти, уві сні забутись…
Натомість я всю ніч в полоні мрій
Літав думками там, де ми стояли.
І кожен ніжний поцілунок твій
Палав зорею, що в імлі сіяла.
А запах твій, немов вершина чар,
Мов найсолодші наркотичні ліки,
Мов олімпійський живильний нектар,
Зачарував мене на вічні віки.
А втім – це факт, що правди у словах
Нема, не буде і не було зроду.
Лиш погляд у твоїх святих очах
Для мене – щонайвища нагорода.
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.