Не спів, не шепіт, не розмова

Не спів, не шепіт, не розмова,
Не крик душі, не колискова,
А тільки думка – темна, грішна,
Погана, чорна і невтішна.

А десь за мить – прекрасна думка,
Наповнена приємним трунком,
Заграй чарівною струною –
І ти зі мною, й я з тобою.

Лиш двоє нас, і більш нікого,
Ні доброго уже, ні злого,
Ні пустоти нема, ні суті,
Ми ні до чого не прикуті.

Літаємо собі, щасливі,
Красиві, чисті, незрадливі,
Лиш я, володар своїх мрій,
І думка в голові моїй.

Така ж предивна і мінлива,
Часом прудка, часом лінива,
Зате моя – хоч і пустунка,
Та ненав'язаная думка.

27.04.2005