Категорії:
Моя поезія
(присвячується Каті Гречин)
Замріяний погляд бездонних очей,
В яких і втопитись неважко…
Вуста шепчуть: все у нас буде окей!
Невже я потрапив у казку?
Всю ніжність вкладаю у дотик долонь
До твого ласкавого тіла.
В душі щастя, а у серденьку вогонь,
Що разом його розпалили.
Один поцілунок умить розбудив
Давно зачерствілі бажання.
Коханих сердець надпотужний порив
Затьмарив минулі ридання
Від болю самотності. Хай все, як є,
Навіки залишиться з нами.
Кохаю тебе, ангелятко моє.
Будь завжди моєю, кохана!
Коментарів: 2
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.
Гарно.. ця дівчина і справді заслуговує, щоб їй присвячували вірші…
Справді заслуговує. І не тільки на це 😉