Ну так, ми несподівано зустрілись

Ну так, ми несподівано зустрілись.
Ну так, звичайно – я відразу зрозумів,
Що так душа від тебе зашарілась,
Тому що в серці цілий світ згорів.

Так, я не знав, чого тепер чекати,
Так, я лиш вірив в чистоту людських сердець.
Як важко інколи свій фатум знати!
Як важко просто жити! Я на герць

Із долею піду. По барабану
Усе, що було. Знаю лиш одне:
Про тебе думати не перестану.
Чому ж ти так образила мене?