Меню категорій

Подивись мені у вічі

Подивись мені у вічі, зоре,
І скажи, що бачиш ти у них:
Може, почуття занадто хворе,
Може краплю спогадів сумних,

Чи передчуття солодких митей…
Глянь ще далі, де бринить душа,
Наскрізь благодаттю оповита,
Чи зовсім не варта ні гроша.

Загляни у серце ненароком:
Чи болить воно, а чи співа;
Чи частіше б’ється з кожним кроком,
А чи зовсім з часом завмира…

Подивилась добре, моя зоре?
Все збагнула? Добре, підкажу:
Так, це почуття занадто хворе,
Я понад усе тебе люблю.

Прокоментувати