Русяво-мокрим волоссячком
Змахнула ти на дощі.
Та як він міг отак боляче
Залишить слід на душі?
Пройма печаль разом з холодом
Останки власного "я".
Програла ти свою молодість –
У цім вина нічия…
«Русяво-мокрим волоссячком Змахнула ти на дощі. Та як він міг отак боляче Залишить слід на душі? Пройма печаль разом з…» — вірш Андрія Іванюри.
Категорії:
Моя поезія
Створено
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.