Вхопив мене блуд недарма

Вхопив мене блуд недарма –
До тебе я рвався щасливо.
Супутником моїм була
Лиш пляшка з-під світлого пива,

Що мирно чекала собі
Клієнта на верхнім бомбетлі
Плацкарту «хохли-москалі».
Людиська сумні, ледве теплі,

Дрімали – хто де – під вікном,
Замучені довгим маршрутом.
Несправний вагон-метроном
Вистукував щось – не збагнути,

Чи то серця ритм (але ж ні:
Хіба б у нього аритмія)…
Кістяк на прийдешні пісні?
Й на це щось не схоже. Повіяв

На мене в вікно вітерець.
Ну от: вже й потрібна зупинка.
Туман упав. Хай йому грець!
Пройде іще мить чи хвилинка,

І серденько впаде униз,
А ти впадеш в мої обійми.
Заслабли любов’ю колись,
То ну ж бо: довіку хворіймо!

15.08.2009

27.08.2010 Моя поезія

Прокоментувати