Категорії:
Моя поезія
Я не для того народився,
Щоби вбивать. Та чує Бог –
Я вб'ю усе, над чим молився
Через роки і відстань. Вдвох
Якщо нам не судилось бути,
Якщо ти бачиш це – скажи.
Я не настільки шизанутий,
Щоб не збагнуть. Допоможи
Мені, і я не осторонюсь:
Віддам усе за твій усміх.
Іще раз Господу помолюсь
За наше щастя. За свій гріх
Проситиму Його прощення,
Тобі ж себе цілком віддам.
Це не потрібно? Що ж, це ймення
Загубиться в пітьмі. Зіркам
Світити теж уже не треба –
Вони замучились давно.
Лиш місяць ще заплаче в небі
Вічную пам'ять нам обом…
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.