Категорії:
Моя поезія
Я видел ночь – прекрасную царицу.
Она спала, своей согрета тьмой.
И в черной тьме парила, словно птица,
Заснув над изможденною землей.
И лезвие зловещей гильотины
Не падало на голову мою,
Лишь звуки лились, звуки пианино,
И мне казалось – я уже пою.
Во тьме звучала лунная соната,
Лишь звезды тусклый изливали свет.
Вдруг небом грома пронеслись раскаты,
И я проснулся – размечтавшийся поэт.
10.01.2004
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.