Дана стаття дозволить тобі легко зрозуміти, як набирати ноти в LilyPond. Основні теги для набору найпростіших нот будуть описані з максимальною детальністю.
Дані приклади ти можете перевірити у самій програмі LilyPond або на сайті http://lilybin.com.
Отже, для того, щоб компілятор повернув хоч щось і не видав помилки, достатньо буде набрати хоч одну ноту, поміщену у блок \score:
\score {
{
c'
}
}
Даний блок \score відповідає за виведення усіх нотних станів на аркуш, в даному випадку один неоголошений нотний стан без жодних функцій. Чому після \score необхідні аж дві пари фігурних дужок? В перші поміщаємо всю партитуру, а в другій парі знаходиться одна партія або один нотний стан. Про різні функції цього блоку поговоримо трохи пізніше. А зараз розглянемо інші функції, що використовуються найчастіше.
Як набирати ноти в LilyPond
Виводяться за принципом – нота -> октава -> тривалість. Назви нот за замовчуванням вводяться латинськими позначеннями:
c4 d8 e f g a4
b2 c4 c,
Тут c4 – четвертна нота до, d8 – восьма нота ре. далі йдуть ноти мі, фа і соль, в яких не вказана тривалість. У такому випадку тривалість буде така ж, як у попередньої ноти. Далі йде четвертна ля (a4), половинна сі (b2), і дві четвертні до (c4 c,), причому друга – октавою нижче. Про октави читаємо далі.
Октави
Щоби ввести ноту октавою вище, після неї додаємо апостроф (‘), нижче – кому (,).
c1 c' c,
Для зручності можна увімкнути зв'язаний режим, коли октава наступної ноти залежить від попередньої. В цьому випадку тобі не треба кожній ноті окремо присвоювати октаву, достатньо вказати тільки октаву першої ноти:
\score {
\relative c' {
c4 c' c, c'' c,2 c,
}
}
Запис \relative c' прив'язує набір до ноти до першої октави. Аналогічний запис без прив'язки мав би виглядати отак:
\score {
{
c'4 c'' c' c''' c''2 c'
}
}
Альтерації
Позначаються класичними латинськими записами: дієзи – is, бемолі – es. Аналогічно дубль-дієзи – isis, дубль-бемолі – eses:
cis8 dis eis fis gis ais bis4 % Дієзи
ces,8 des es fes ges as bes4 % Бемолі
cisis, disis eses feses % Дубль-дієзи та дубль-бемолі
Штрихи
Штрихи позначаються просто. Після ноти ставиться дефіс і позначка штриха:
- -> акцент
- — портаменто (два дефіси)
- -. стаккато
- -_ стаккато портаменто
Штрихи можна поєднувати, наприклад, написати…
c4->-.
… і отримаємо ноту із стаккато та акцентом.
Також є два види ліги:
- c1~ c
Продовження звучання тієї ж ноти в тому ж або наступному такті - c1( d)
Звичайна ліга. Початок ліги позначається відкритою круглою дужкою, кінець – закритою.
Приклад:
c1-> % Акцент
c-- % Портаменто
c-. % Стаккато
c-_ % Стаккато портаменто
c->-. % Стаккато з акцентом
c~c % Ліга через такт (продовження ноти)
c2( d) % Звичайна ліга
Динаміка
Якщо штрихи ми вводили після ноти через дефіс, то динаміка буде позначатися через лівий слеш:
- \p – піано
- \mp – меццо піано
- \mf – меццо форте
- \f – форте
- \< –крещендо
- \> –дімінуендо
- \! –кінець динаміки
- і т. д.
Штрихи крещендо і дімінуендо працюють так, як ліга – вони будуть тягнутися до тих пір, поки ти не поставиш наступний штрих або поки не закриєш його позначкою \!
c1\p
c\mf
c\< c\> c\p
c\< c\f\> c\!
Аплікатура
Набирається теж схожим до штрихів способом, навіть теж через дефіс, просто після дефіса ставимо цифру від 1 до 5:
c8-1 d-2 e-3 f-1 g-2 a-3 b-4 c-5
b-4 a-3 g-2 f-1 e-3 d-2 c4-1
Післямова
Основи ми розглянули, тепер ти знаєш, як набирати ноти в LilyPond. Є ще дуже багато нюансів, які ми будемо розглядати в процесі вивчення програми. А наразі дякую за увагу, заходь іще 😉
інформативно. але нащо писати стільки коду, якщо є musescore? вона ж проста як 2+2!!!
Я вже писав у попередній статті, що мені легше запам’ятати кілька рядків коду, ніж вирівнювати кожен елемент мишкою. Нервів не вистачає 😀