Останнім часом великої популярності серед користувачів Linux набрала операційна система Manjaro, яка основана на Arch Linux та відрізняється від останньої оптимізованим графічним процесом установлення та власним сховищем пакетів (яке, до речі, спочатку було повністю скопійованим з Arch).
Я спробував Manjaro, і вона мені не сподобалася наявністю величезної кількості наперед установлених програм. Це прямо суперечить філософії Arch – складання системи по запчастинах, як конструктор Lego. В Manjaro, як і в багатьох інших дистрибутивах, доводиться після встановлення ще вичищати систему від лишнього софту.
Чого не скажеш про Arch Linux. Система настільки гнучка, що навіть графічного пакета встановлення не має – а навіщо засмічувати себе лишнім? 😀
Отож, поговоримо про плюси та мінуси Arch Linux.
Плюси Arch Linux
- Побудова системи з нуля. Нічого лишнього, тільки той софт, який тобі справді потрібен.
- Надзвичайно швидкий та гнучкий менеджер пакетів Pacman.
- Користувацький репозитарій AUR. Не потрібно шукати репозитарії по цілому інтернету – абсолютно усі програми встановлюються з одного місця.
- Rolling Release. Система оновлюється не раз у півроку, як, наприклад, Ubuntu, а кожного разу, як тільки вийде нова версія програмного забезпечення. Таким чином ти завжди маєш найсвіжіше програмне забезпечення. Звичайно, що оновлення відбувається за твоєю командою, а не коли системі захочеться, як у Windows.
- Ідеальна документація. Немає практично жодної проблеми, яка виникла в процесі користування Arch Linux та залишилася невирішеною на просторах інтернету. Це якщо не говорити про офіційну документацію, в якій теж усе розписано від "А" до "Я".
Мінуси Arch Linux
- Немає "вилизаного" софту, кожну програму та зовнішній вигляд кожного графічного середовища потрібно налаштовувати під себе з нуля. Це часто відлякує початківців, яким Ubuntu та подібні дистрибутиви, вже налаштовані наперед, з ідеальними менюшками та значками, а також інші готові операційні системи типу MacOS та MS Windows встигли подіяти на мозок. Тут готового немає – все потрібно робити самому, ручками 🙂
- Кажуть, що плюси Rolling Release закінчуються, коли виникає перша проблема після оновлення. У мене за весь час користування Arch Linux жодного разу не було проблем, та все ж інтернетом гуляє застереження, що по стабільності дана система займає далеко не перше місце. Спишемо це застереження на шанувальників найстабільнішого дистрибутиву Debian – Арч таки варто спробувати хоча б тому, що він такий існує 😀 Та й резервне копіювання інформації ніхто не скасовував 😉
- Важкий процес встановлення. Тут і не посперечаєшся – я сам перечитав купу матеріалів та більш ніж тридцять разів встановив дану систему на різні пристрої, щоби добре розібратися з процесом установлення. Дякувати Богу, ніби навчився, навіть дещо напам'ять запам'ятав 😎
Як на мене, на цьому мінуси Arch Linux закінчуються. Чесно кажу – спробуй дану систему хоча б на Virtualbox, і, напевно, ти не захочеш іншої.
особисто я лінивий і люблю гарненьке, тому — таки manjaro (kde або lxqt), але останнім часом за допомогою manjaro-architect (приблизний аналог debian’івського netinst’а), тому кількість «зайвих» пакунків відносно невелика. p.s. домашній сервер debian: 481 пакунок. ноутбук (manjaro): 1559 пакунків.