#Любовна лірика | Андрій Іванюра

Статті блоґу з позначкою "Любовна лірика", зібрані в одному місці. Я постарався зібрати для тебе тільки те, що ти шукаєш 😉

Як звично

«Як звично чути це. Так, я вже звик. В твоєму словнику нема тих слів, Що їх почуть від тебе я хотів. Лиш відчайдушний…» — вірш Андрія Іванюри.

«Я не для того народився, Щоби вбивать. Та чує Бог – Я вб'ю усе, над чим молився Через роки і відстань. Вдвох Якщо нам не…» — вірш Андрія Іванюри.

«Так, я ідіот. А що, не видно? Я на своїй хвилі все життя. Знову наминаю хліб з повидлом І гуляю з іншою в тебе на очах…» — вірш Андрія Іванюри.

«А мозок відпочити хоче, Аж виривається назовні. Чому твої чарівні очі Сьогодні сліз по вінця повні? Чому не хочеш більше…» — вірш Андрія Іванюри.

«Чи не могла б ти просто взяти і повірити У чистоту моїх до тебе почуттів? Як легко вдалось тобі в моє серце вцілити…» — вірш Андрія Іванюри.

«Це знак? Послання з висоти? Знамення боготвірне? Колись мене любила ти, Я клявся бути вірним Лише тобі. Пророкував Нам…» — вірш Андрія Іванюри.

«Хто вона така? Невже ти вперше її бачиш? Загадка в душі, але відкрита наяву. Мов розкриту книгу, поступово ти читаєш…» — вірш Андрія Іванюри.

«Тихо вітерець колише Стомлені гілки. Хтось пряму по небу пише: Мабуть, літаки. Я дивлюсь на хмарне небо, Та не бачу…» — вірш Андрія Іванюри.

«Потрібних слів іще не видумали люди, Щоб виразить ці дивні почуття. Це все, що будь-коли в людини буде, Це сенс усього…» — вірш Андрія Іванюри.

«У зорянім небі поміж зірочок Тихенько витав місяченька ріжок. Туман оповив цілу землю імлою, А там, унизу, були ми із…» — вірш Андрія Іванюри.

«Пройшла ще одна ніч. Я з нею віч-на-віч Про тебе говорив. Я в неї попросив, Щоб місяця ріжок І купу зірочок Приносила…» — вірш Андрія Іванюри.

«Ніби й не зле зелений ряст топтать, Жувати хліб, холодну воду пити, Лишень живи, відчувши благодать Життя земного. Та…» — вірш Андрія Іванюри.