Болюче питання всіх музикантів: чи існує якісний безкоштовний софт для набору нот? Запитай десятьох знайомих музикантів, чим вони набирають партитури, і більшість назве Finale або Sibelius – програми, які коштують чималих грошей. Колись і я «користувався» краденим Sibelius. Каюсь, давно виправився 😉

Добра новина: безкоштовні нотні редактори сьогодні нічим не поступаються платним, а в чомусь навіть кращі. Нижче розповім про дві програми, якими користуюся сам, – MuseScore і LilyPond, а наприкінці підкажу, що обрати саме тобі.

Що сталося з Finale і Sibelius

Ситуація з платними програмами за останні роки сильно змінилася. Розробник Finale взагалі припинив її розвиток і продаж, порадивши користувачам переходити на Dorico. Sibelius тепер продається переважно за підпискою. А Dorico, хоч і має безкоштовну версію з обмеженнями, працює лише у Windows і macOS. Тож для власників Linux, та й для всіх, хто не хоче платити щомісяця, безкоштовні програми стали чи не головним вибором.

MuseScore – найкращий безкоштовний візуальний редактор

Набір нот у безкоштовному редакторі MuseScore

MuseScore (офіційно тепер MuseScore Studio) – це повноцінний нотний редактор, який працює у Windows, Linux і macOS. Хто пробував Finale чи Sibelius, звикне до нього за вечір: той самий візуальний набір, гарячі клавіші, введення нот мишею, з клавіатури комп'ютера або MIDI-клавіатури.

За останні роки MuseScore дуже виріс. Нові версії отримали оновлений інтерфейс, значно кращу автоматичну розкладку нот на сторінці й набагато реалістичніше звучання партитур. А ще інтерфейс програми перекладено українською. Готові партитури можна експортувати в PDF, MusicXML, MIDI та аудіо.

Встановлення в Linux найпростіше з Flathub – так ти завжди матимеш свіжу версію:

flatpak install flathub org.musescore.MuseScore

В Arch Linux та Manjaro MuseScore є в офіційних репозиторіях (sudo pacman -S musescore), а у Windows і macOS його завантажують з офіційного сайту.

LilyPond – ноти, набрані кодом

Набір нот у LilyPond і Frescobaldi

LilyPond – зовсім інший підхід. Замість нотного стану з мишкою – текстовий файл, у якому ноти записуються спеціальним кодом. Потім програма «компілює» цей файл, як програміст компілює програму, і на виході ти отримуєш акуратно зверстаний PDF, а за бажанням – ще й MIDI-файл.

Ідея LilyPond виросла з TeX – системи комп'ютерної верстки, на якій досі верстають наукові книжки. Програму створили двоє музикантів-програмістів із Нідерландів, і її головна мета – ноти, які виглядають як у найкращих класичних виданнях.

Писати код у звичайному блокноті незручно, тому раджу одразу поставити Frescobaldi – редактор, створений саме для LilyPond. Зліва пишеш код, справа одразу бачиш ноти, а клік по ноті в PDF переносить тебе до відповідного місця в коді. Виходить майже візуальний редактор 🙂

Встановлення в Ubuntu та Linux Mint:

sudo apt install lilypond frescobaldi

В Arch Linux та Manjaro:

sudo pacman -S lilypond frescobaldi

Як почати набирати ноти в LilyPond, я докладно розповів у статті як набирати ноти в LilyPond, а для акордеоністів є окрема стаття про набір нот для акордеона.

Плюси LilyPond

  • Якість верстки. Жодна інша програма автоматично не розставить так акуратно ліги, штрихи й решту позначок. Навіть платні редактори часто доводиться «підправляти» мишкою, а тут усе виходить правильно одразу.
  • Швидкість. Коли освоїш синтаксис, набір стає дуже швидким: повторювані фрагменти записуються в змінні, і довжелезний шматок коду замінює одне слово.
  • Текстові файли. Партитуру можна зберігати в Git, порівнювати версії, генерувати скриптами – програмісти оцінять.
  • Повністю безкоштовно – платиш хіба за електроенергію 🙂

Мінуси LilyPond

  • Складний старт. Поки не освоїш хоча б основи синтаксису, спотикатимешся мало не на кожному такті. Щоб раз на рік набрати сторінку-дві нот, LilyPond не підходить.
  • Відтворення. LilyPond створює MIDI-файл, але сам його не програє. Щоб послухати набране, знадобиться окремий плеєр або програма на кшталт MuseScore, яка відкриє цей MIDI.

Що обрати

  • Набираєш ноти час від часу або хочеш одразу чути результат – MuseScore. Це найкращий безкоштовний візуальний нотний редактор, і для більшості музикантів його вистачить з головою.
  • Готуєш партитури для друку, збірники чи навчальні посібники і не боїшся коду – LilyPond з Frescobaldi.

Я сам свого часу кілька тижнів вивчав обидві програми і, хоч раджу всім MuseScore, сам залишився з LilyPond: мені легше вивчити кілька рядків синтаксису, ніж постійно пересовувати мишкою неправильно розташовані елементи 😉

Більше матеріалів про ці програми – за позначками MuseScore, LilyPond та Набір нот.

А чим набираєш ноти ти? Пиши в коментарях, це не боляче 😀