Як набирати ноти в LilyPond: основи

LilyPond – безкоштовна програма, в якій ноти не розставляють мишкою, а записують кодом. Звучить страшно, але насправді основи вивчаються за вечір, а результат виглядає як у найкращих нотних виданнях. Нижче покажу, як набирати ноти в LilyPond: тривалості, октави, альтерації, штрихи, динаміку й аплікатуру – з прикладами, які можна одразу скопіювати й спробувати.

Якщо ти ще не знаєш, чим LilyPond відрізняється від звичайних нотних редакторів, почни зі статті про безкоштовні нотні редактори.

Де пробувати приклади

Найзручніше – у програмі Frescobaldi: пишеш код зліва, а справа одразу бачиш ноти. У Linux вона ставиться разом із LilyPond, наприклад в Ubuntu та Linux Mint:

sudo apt install lilypond frescobaldi

А якщо нічого встановлювати не хочеться, усі приклади можна спробувати просто в браузері на сайті Hacklily – це онлайн-редактор LilyPond, який працює так само: код зліва, ноти справа.

Перша нота

Найпростіший файл LilyPond – це одна нота у фігурних дужках:

{ c' }

Нотний стан, ключ і розмір LilyPond додасть сам. Frescobaldi, до речі, ще й автоматично вставляє на початок файлу рядок \version з номером твоєї версії LilyPond – не видаляй його: за ним програма розуміє, за якими правилами написаний файл. Коли партій стане кілька, ноти загортають у блок \score, але для перших кроків вистачить і фігурних дужок.

Ноти й тривалості

Ноти записуються латинськими літерами: c d e f g a b – це до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Після назви ноти пишеш тривалість: 1 – ціла, 2 – половинна, 4 – четвертна, 8 – восьма і так далі. Якщо тривалість не вказана, береться така сама, як у попередньої ноти.

{ c'4 d'8 e' f' g' a'4 b'2 c''4 c' }

Тут c'4 – четвертна до, d'8 – восьма ре, далі мі, фа і соль теж восьмі, бо тривалість не змінювалася. Потім четвертна ля, половинна сі і дві четвертні до – друга октавою нижче.

Октави

Звідки ж ці апострофи? Нота c без нічого – це до малої октави. Кожен апостроф ' піднімає ноту на октаву вище, кожна кома , – опускає на октаву нижче. Тобто c' – до першої октави, c'' – другої.

Ставити апострофи біля кожної ноти втомлює, тому майже завжди користуються відносним режимом \relative. У ньому кожна наступна нота ставиться якомога ближче до попередньої, а апострофи й коми потрібні лише для стрибків більше ніж на кварту. Ось та сама мелодія, що й вище, записана відносно:

\relative c' { c4 d8 e f g a4 b2 c4 c, }

Запис \relative c' означає «відраховуй від до першої октави». Коротше, правда? А тепер приклад зі стрибками:

\relative c' { c4 c' c, c'' c,2 c, }

Далі всі приклади будуть у відносному режимі.

Альтерації

Знаки альтерації дописуються до назви ноти: дієз – is, бемоль – es, дубль-дієз – isis, дубль-бемоль – eses. Зверни увагу на винятки: мі-бемоль пишеться es, а ля-бемоль – as. Те, що після знака %, – коментар, LilyPond його ігнорує.

\relative c' {
  cis8 dis eis fis gis ais bis4   % дієзи
  ces,8 des es fes ges as bes4    % бемолі
  cisis, disis eses feses         % дубль-дієзи та дубль-бемолі
}

Сам знак перед нотою LilyPond поставить або не поставить сам, залежно від тональності й такту. Тобі достатньо писати, яка нота звучить.

А якщо латинські назви нот незвичні, можна перейти на італійські – do, re, mi. Для цього на початку файлу пишеш \language "italiano":

\language "italiano"
\relative do' { do4 re mi fa sol la si do }

Штрихи та ліги

Штрих ставиться одразу після ноти через дефіс:

• -> – акцент;
• -- – тенуто;
• -. – стаккато;
• -_ – портато (стаккато з рискою);
• -^ – маркато.

Штрихи можна поєднувати: c4->-. дасть ноту зі стаккато й акцентом. Ліги бувають двох видів:

• c2~ c – ліга, що продовжує звучання тієї самої ноти, зокрема через тактову риску;
• c( d) – звичайна ліга: відкрита кругла дужка після першої ноти, закрита – після останньої.

\relative c'' {
  c4->     % акцент
  c--      % тенуто
  c-.      % стаккато
  c-_      % портато
  c->-.    % стаккато з акцентом
  c2~ c    % ліга-продовження
  c( d)    % звичайна ліга
}

Динаміка

Якщо штрихи пишуться через дефіс, то динаміка – через зворотний слеш:

• \p, \mp, \mf, \f і так далі – піано, меццо-піано, меццо-форте, форте;
• \< – крещендо;
• \> – димінуендо;
• \! – кінець крещендо чи димінуендо.

«Вилки» крещендо й димінуендо тягнуться, доки не з'явиться наступна динаміка або позначка \!:

\relative c'' {
  c2\p c\mf
  c\< c\> c\p
  c\< c\f\> c\!
}

Аплікатура

Аплікатура теж пишеться через дефіс, тільки замість знака штриха ставиш цифру пальця:

\relative c' {
  c8-1 d-2 e-3 f-1 g-2 a-3 b-4 c-5
  b-4 a-3 g-2 f-1 e-3 d-2 c4-1
}

Що далі

Це лише основи, але з ними вже можна набрати просту мелодію. Далі варто розібратися з тональністю (\key), розміром (\time), заголовком твору (\header) і кількома нотними станами в одній партитурі. Для акордеоністів я окремо розповів про набір нот для акордеона в LilyPond, а дуже детальна офіційна документація є на сайті LilyPond.

Усі приклади з цієї статті я перевірив на свіжій версії LilyPond, тож вони мають компілюватися без помилок. Більше матеріалів – за позначками LilyPond та Набір нот.

Якщо щось не компілюється – кидай свій код у коментарі, розберемося 😉