Акордеон мені близький як музикантові, і запитання «а як він усередині влаштований?» я чую часто. Тому розповім, як влаштований акордеон: з яких частин він складається, що відбувається, коли натискаєш кнопку й розтягуєш міх, і чому в нього такий особливий звук.

Головна ідея: повітря й язички

Акордеон належить до язичкових інструментів: звук народжується, коли потік повітря змушує вібрувати тонку металеву пластинку, яку називають язичком. Повітря подає міх: ти розтягуєш і стискаєш його руками, а повітря проходить через відкритий клапан до потрібного язичка. Без міха звуку немає, без натиснутої кнопки теж.

Із чого складається акордеон

  • Права частина (клавіатура мелодії). Тут грають мелодію правою рукою. Це або клавіші, як у піаніно (клавішний акордеон), або ряди кнопок (кнопковий акордеон, баян).
  • Ліва частина (басова). Лівою рукою грають баси й акорди кнопками. Вони розташовані за певною системою: рядами баса й готових акордів.
  • Міх. Складена гармошкою гнучка частина між правою та лівою половинами. Це «легені» інструмента.
  • Корпус. Дерев'яні чи пластикові половини, у яких лежать язичкові блоки та механіка.
  • Ремені. Плечові ремені й ремінь для лівої руки, щоб інструмент не падав під час гри.
  • Регістри. Перемикачі, які вмикають різні набори язичків і змінюють тембр.

Що відбувається всередині

  1. Ти натискаєш кнопку чи клавішу: через механіку відкривається маленький клапан.
  2. Розтягуєш або стискаєш міх: повітря рухається в потрібному напрямку.
  3. Повітря проходить повз язичок, який вібрує на певній частоті.
  4. Вібрація стає звуком, який підсилюється корпусом.

Чому на розтяг і на стиск звучить по-різному

У дуже старих і простих гармошках одна й та сама кнопка дає різні ноти залежно від напряму руху міха. У сучасному акордеоні кожна кнопка зазвичай звучить однаково в обидва боки, бо для кожної ноти є пара язичків, спрямованих у протилежні сторони. Тому міх можна вести без пауз.

Регістри й тембри

Кожна нота може звучати від кількох язичків, налаштованих трохи по-різному. Регістри вмикають різні комбінації: одинарний тон звучить чисто й тонко, а кілька язичків разом дають густий, характерний «акордеонний» звук із легким биттям. Саме це биття надає інструменту живості.

Види акордеонів

  • Клавішний – праворуч клавіші, як у піаніно. Зручний для тих, хто вміє грати на фортепіано.
  • Кнопковий (баян) – праворуч ряди кнопок. Більший діапазон і інша логіка нот.
  • Готово-виборний. Баси можна грати і готовими акордами, і окремими нотами.
  • Цифровий. Електронний акордеон із датчиками й підсилювачем, зручний вдома й для запису.

Чому акордеон потребує догляду

Язички й міх чутливі до вологи, пилу й різких змін температури. Міх може починати пропускати повітря, а язички розстроюватися. Тому інструмент зберігають у футлярі, не залишають на холоді чи сирості й раз на кілька років віддають на огляд майстрові.

Що далі

Якщо цікавить, як влаштовані електронні інструменти, прочитай, як працює синтезатор. А якщо граєш на клавішних, подивись, як обрати цифрове піаніно і що таке MIDI простими словами.

Для тих, хто працює з нотами для акордеона, є стаття про набір нот для акордеона в LilyPond.

А ти граєш на акордеоні чи тільки збираєшся? Розкажи в коментарях 🙂