Купив/ла синтезатор чи MIDI-клавіатуру, а в описі скрізь «MIDI, MIDI, MIDI». Файл із розширенням .mid важить півкілобайта й при цьому «грає цілу пісню». А ще хтось каже, що MIDI – це не звук. Як таке може бути? Коли розібратись, виявляється, що ідея проста, а користі від неї для будь-якого музиканта дуже багато. Розкладу по поличках без зайвої теорії.
MIDI – це не звук, а інструкції
MIDI (Musical Instrument Digital Interface) – це стандарт, за яким електронні інструменти й комп'ютери обмінюються командами. Не аудіо, а саме повідомлення на кшталт: «натиснули ноту до першої октави», «відпустили», «підкрутили ручку гучності».
Порівняй із нотами. Нотний аркуш не звучить: щоб вийшла музика, потрібен виконавець і інструмент. Те саме з MIDI: файл чи потік команд лише каже, що грати, а чим грати, вирішує пристрій чи програма на іншому кінці. Тому ту саму MIDI-мелодію можна зіграти і піаніно, і гітарою, і оркестром, просто змінивши звук.
Що саме передає MIDI
Найважливіші повідомлення:
- Нота увімкнулась і вимкнулась. Яка саме нота й коли.
- Сила натиску (velocity). Чим сильніше вдарив по клавіші, тим гучніше й виразніше нота.
- Контролери (Control Change). Ручки, педаль, колесо модуляції, повзунки гучності й баланс.
- Pitch bend. Плавний зсув висоти звуку, колесо вигину тону.
- Зміна програми (Program Change). Перемикання «патча», тобто тембру: з піаніно на струнні.
- Синхронізація. Темп і сигнали старту/зупинки, щоб кілька пристроїв грали в одному ритмі.
Усе це спільно дає виразну гру. Тому MIDI-клавіатура з чутливими до натиску клавішами відчувається як музичний інструмент, а клавіші без чутливості зіграють рівно, «як машинка».
Канали
MIDI розрізняє 16 каналів. Це як окремі лінії зв'язку в одному кабелі: на першому каналі може грати піаніно, на другому бас, а на десятому за домовленістю General MIDI (про нього нижче) зазвичай стоять ударні. Завдяки каналам один кабель чи один файл тримає багатодоріжкове аранжування одразу.
General MIDI
Щоб файл звучав приблизно однаково на різних пристроях, придумали стандарт General MIDI. Він визначає набір зі 128 стандартних тембрів у фіксованому порядку (номер 1 – рояль, 25 – гітара з нейлоновими струнами тощо) та ударні на десятому каналі. Тому .mid-файл із піснею запишеться «правильно» навіть на недорогому синтезаторі.
Звучання, звісно, залежить від якості звукової бази пристрою: на одному інструменті це приємні тембри, а на старій звуковій карті комп'ютера – та сама тонка «дзенькаюча» музика, яку ти пам'ятаєш по мобільних рінгтонах із минулого.
Як це підключається
- Класичні 5-контактні роз'єми (DIN). Є на багатьох синтезаторах: IN (вхід), OUT (вихід), іноді THRU (прохідний вихід). Кабель з'єднує OUT одного пристрою з IN другого.
- USB. Більшість сучасних клавіатур і синтезаторів підключаються до комп'ютера звичайним USB-кабелем і з'являються в системі як MIDI-пристрій, без окремих драйверів. Для старих інструментів із DIN потрібен MIDI-інтерфейс (адаптер).
- Бездротово. Bluetooth MIDI теж існує, але підтримують його не всі пристрої, а затримка вища, тож його частіше використовують для навчання чи простих завдань.
Що з цим робити на практиці
- Записати гру в програму. Підключаєш MIDI-клавіатуру до комп'ютера, у DAW (наприклад, у Cockos Reaper) створюєш MIDI-доріжку й граєш. Програма записує не звук, а ноти й силу натиску, і їх потім можна виправляти по одній, змінювати темп і тональність без втрати якості.
- Грати віртуальними інструментами. MIDI-команди керують VST-плаґінами: ти натискаєш клавішу, а програма видає звук оркестру чи рояля.
- Керувати кількома інструментами. Одна клавіатура може «грати» ще й звуками іншого синтезатора.
- Грати під готові MIDI-файли й стилі. Аранжувальні клавіші й акомпанемент працюють саме на MIDI-даних.
MIDI-файл і аудіофайл: у чому різниця
| MIDI-файл (.mid) | Аудіофайл (.mp3, .wav) |
|---|---|
| Ноти й команди | Готовий записаний звук |
| Дуже малий розмір | Значно більший розмір |
| Звучання залежить від пристрою чи програми | Звучить однаково скрізь |
| Легко змінити ноти, темп, тембри | Змінювати окремі ноти практично неможливо |
Коли тобі потрібна гнучкість (переписати партію, змінити тональність під співака), потрібен MIDI. Коли потрібен готовий результат для публікації, його «друкують» в аудіо.
Що далі
Якщо хочеш зібрати все докупи, домашня студія звукозапису з нуля покаже, як усе з'єднується між собою, а стаття про VST-плаґіни та інструменти розкаже, чим грати MIDI на комп'ютері. Для тих, хто працює з аранжувальними клавішами, корисною буде стаття про стилі для Roland GW-8: імпорт, експорт і підготовка флешки.
Більше про це – за позначками MIDI та Синтезатори.
А ти вже підключав/ла клавіатуру до комп'ютера? Розкажи, який інструмент у тебе й що з ним робиш 🙂


Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.