П’яний від життя
«Я знову п'яний. П'яний від життя. Не каюсь – вже немає вороття З тенет нечистоплотної гидоти, Що долею зоветься. Всю…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Оновлено
Життя керує
Дивно життя всім народом керує. Вчора ще зовсім ти був молодим, думав, нещасний, що час все лікує, якщо судьба над тобою, смішним, викине жарт.
- Моя поезія
- Створено
Невідомість… Як вона лякає
«Невідомість… Як вона лякає! Спав, не спав, а в серці аж щемить цілу ніч від болю та відчаю – ну скажіть хоч хтось, що…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Нова сторінка у старому зошиті
«Нова сторінка у старому зошиті. Давно забуті, а чи нові пошесті На те, що повернулося з дитинства, На те, у чому доля…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Мука душі
«Початок всьому – народження душі. Смерть усьому – загибель тіла. То як же назвати муку в тишині Душі безсмертної, що…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Повіривши і постаравшись…
«Повіривши і постаравшись, І усвідомивши, що завше Однаково в житті не буде, Ти всі печалі вмить забудеш. Не все так…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Флегматично глянувши назад…
«Флегматично глянувши назад, Розтоптавши мрію ненароком, Я іду востаннє на парад Безнадій і буднів. З кожним кроком Легше…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Нехай буде, що має бути
«Нехай буде, що має бути. Світ Хай занепаде враз увесь – це не важливо. Хай людство терпить наслідки тих бід, Що наробило…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Це не життя різноманітне
«Це не життя таке різноманітне, Це не пригоди кожен день інакші, Це ми усе женемось непомітно До чогось кращого. Немає…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Ще п’ять хвилин. І знову прокидатись…
«Ще п'ять хвилин. І знову прокидатись Для відбування буднів остогидлих. До болю звиклим ділом перейматись, Дивитися, як…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Шалійте люди! Це лише життя…
«Шалійте люди! Це лише життя. Чого там вчитись? Жийте та радійте Безмежним ласкам Божим. На сміття Повикидайте вчення…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено
Чому тобі так весело?
«Чому тобі так весело, Мов вбралася ти веснами? Не можу зрозуміти. Даруєш людям усмішки, А під очима вже мішки. Від чого…» — вірш Андрія Іванюри.
- Моя поезія
- Створено

