#Філософська лірика | Андрій Іванюра

Статті блоґу з позначкою "Філософська лірика", зібрані в одному місці. Я постарався зібрати для тебе тільки те, що ти шукаєш 😉

Крилатий сон

«Крилатий сон до мене прилетів. Хотів спіймати я його, та не вдавалось, Бо попіл тлів навколо, де попалось, А сон літав…» — вірш Андрія Іванюри.

«О світе! Ти ще тут, чи вже пропав? Чи зможеш відчинити свої двері Й мене впустити? Я ж, мов пароплав, Цілком віддавшись…» — вірш Андрія Іванюри.

«Обійми печаль за плечі, В синю даль спрямуй свій зір, Від пориву голотечі Випусти сльозу. Повір У пекельну…» — вірш Андрія Іванюри.

«А ви спішіть творити чудеса, О люди, що не здатні зрозуміти, Що вся реальна світова краса Лишень у душах квітне. Ваші…» — вірш Андрія Іванюри.

«Бракує слів, щоб описати Усе, що серце рве на грами. Забути про батьківську хату, Знедолену поміж вітрами Сердешних…» — вірш Андрія Іванюри.

«Як не щораз, то так бодай, потрохи, Відкусимо життя серед руїн Своїх надій і сподівань. Підвоху Можна чекати і від…» — вірш Андрія Іванюри.

«Годі плакати – не дасть воно нічого. І страждати теж давно не варто. Для сміливості чогось міцного Випити й повідкривать…» — вірш Андрія Іванюри.

«Усміхнись – і стане всім приємно, Хто з тобою ділить і тривоги, Й радощі і почуття взаємні, Хто з тобою на одну дорогу…» — вірш Андрія Іванюри.

«Забути все. І більш не повертатись У глибину зіркових міріад. В тумані вічності тебе пізнати І знов забути. Без чужих…» — вірш Андрія Іванюри.

«Чи це міраж? О ні, це благодать – Побачити бажання наяву. Не маючи спромоги зруйнувать, Планує доля ще одну війну, Яка…» — вірш Андрія Іванюри.

«Ночами часом спати я не можу. Пригадую усіх, кого забув: Із ким я зустрічався на Дорозі, Кого глибоко в серці не…» — вірш Андрія Іванюри.

«Звільніть мене від пут моральних! Кайдани влади розірвіть! Звільніть мене, звільніть негайно З-під каблука чужих похіть…» — вірш Андрія Іванюри.