Привіт, друже чи подруго! Ти нарешті вирішив/вирішила перейти на світлу сторону Linux або просто зносиш все з жорсткого диска, щоби встановити з нуля новеньку Ubuntu 20.04? Спішу повідомити, що ти звертаєшся за адресою. Я гарно, докладно і з картинками підкажу, як це зробити.
Приступімо! Отже, ти завантажуєшся із попередньо підготовленої флешки з Ubuntu 20.04 і бачиш ось таке вікно:
Насамперед обираємо потрібну нам мову, і зазвичай я обираю пункт "Спробувати", оскільки в деяких дистрибутивах, якщо відразу обрати "Встановити", виникають проблеми з перемиканням розкладки клавіатури, якщо ти хочеш, наприклад, ввести ім'я користувача латинською розкладкою, а справжнє ім'я кирилицею.
Отже, ми обрали пункт "Спробувати Ubuntu", і в нас завантажилася Live-система для попередньої оцінки. Можеш поклацати, подивитися, що в ній цікавого, якщо сподобалося – у верхньому правому кутку тисни на стрілочку та обирай пункт "Settings":
В лівій панелі знайди пункт "Region & Language", а потім у правій видали зайві способи вводу та додай "Англійська (США)" -> "English (US)":
В результаті має вийти отак:
Закривай дане вікно і запускай встановлення значком на стільниці "Встановити Ubuntu 20.04 LTS":
Обираєш мову встановлення, а в наступному вікні – розкладку клавіатури. Обираємо українську за замовчуванням, оскільки ми вже налаштували розкладки попередньо:
Якщо ти встановлюєш систему з ноутбука (а в ньому є вбудований Wi-Fi модуль), Ubuntu попросить під'єднатися до Wi-Fi-мережі. В комп'ютерах, підключених до LAN, таке вікно не з'являється:
Тепер обери, що саме ти хочеш встановити. Звичайна установка передбачає встановлення стандартних офісних програм, веб-переглядача, плеєрів та іншого корисного софту. У мінімальну входить лише початковий набір службових програм, решта доведеться доставити опісля. Також можеш обрати автоматичне завантаження оновлень системи та додатковий набір софту типу драйверів для мережі та кодеків для перегляду різних форматів відео:
Наступним кроком буде розподіл жорсткого диска. Оскільки, як я наголосив на початку, ми ставимо систему з нуля, обираємо пункт "Стерти диск і встановити Ubuntu". Якщо ти бажаєш встановити Ubuntu поруч із Windows, тобі допоможе наступна стаття. А якщо хочеш розмітити диск власноруч, прочитай ось цю статтю та в даному вікні обери "Щось інше":
Отож, ми обрали пункт "Стерти диск і встановити Ubuntu", система питає, чи ми впевнені у своїх діях.
Я все ще сподіваюся, що ти дійсно ставиш Ubuntu на чистий комп'ютер без важливої інформації, або точно знаєш, що робиш, інакше можеш втратити важливі дані.
Якщо все в порядку, тисни "Продовжити":
У наступному вікні обери свій часовий пояс:
Тепер прийшов час створити собі обліковий запис. Зверни увагу – своє ім'я я написав українською, а решту інформації латиницею. Ще раз повторюся – в деяких дистрибутивах перемкнути мову буває досить проблематично, тому ми налаштували розкладки перед встановленням. А перемикаються вони новим сучасним (і досить зручним, сам користуюся) способом – Meta + Space. Meta (інша назва Win) – це переважно клавіша із логотипом Windows, Space – пробіл.
На цьому налаштування завершені, залишається просто дочекатися кінця процесу:
Вкінці встановлення Ubuntu запропонує перезавантажитися з жорсткого диска:
А потім попросить вийняти завантажувальну флешку з Ubuntu та натиснути Enter:
Перший запуск
Додай за бажанням мережеві облікові записи. Наприклад, я додавав Google, то файловий менеджер Nautilus потім спокійно показував список файлів Google-диска.
Livepatch – засіб для застосування оновлень ядра без перезавантаження системи. Більше необхідний для серверів, але можеш і собі налаштувати. Я цей етап пропускав натисканням кнопки "Далі":
Тут компанія Canonical просить надати деякі дані з використання їхньої системи для її покращення в майбутньому. Можеш глянути, що буде передаватися, за кнопкою "Перший звіт". У принципі, нічого серйозного і забороненого, але якщо ти за повну конфіденційність, то краще вибери "Ні, не надсилати…"
Наступне вікно теж стосується конфіденційності – вказуєш, чи можна визначати твоє географічне розташування. Я залишав без змін – все одно система тестова 😉
Завершальне вікно показує, скільки крутезних програм ти можеш просто зараз встановити на Ubuntu. Внизу навіть кнопка є для негайного переходу до каталогу додатків. І на цьому все, система готова до використання.
Нюанси
Як я вже казав кілька статей тому, Ubuntu 20.04 абсолютно не робить різниці між розмітками диска MBR та GPT, автоматично розмічуючи диск майже однаково в обидвох випадках, навіть точку монтування робить однаковою в обидвох варіантах. Ось як виглядає жорсткий диск після встановлення на MBR:
А ось так на GPT:
Післямова
Покористувавшись Ubuntu 20.04 десь біля половини дня, я виявив, що для багатьох програм при встановленні бракує залежностей, які звичайним способом важко встановити (я вже описував проблеми з Viber та WoeUSB). Тобто даний дистрибутив ще потребує доопрацювання. Але й на даній стадії в ньому вже можна комфортно працювати, якщо ти не вимагаєш якогось спеціалізованого і непоширеного програмного забезпечення. Пробуй, я думаю, тобі сподобається Ubuntu 20.04 😉
Раджу прочитати:
Коментарів: 1
Прокоментувати
На сайті відображається лише твоє ім'я та коментар. Електронна пошта зберігається виключно для зв'язку з тобою за потреби та в жодному разі не передається стороннім особам.
Класна інструкція..додам тільки що встановити Ubuntu 20.04 тепер можливо тільки для 64-бітних процесорів чи 32-біт. з підтримкою 64біт. і ОП від 3.9Гб. На флешку я записував ISO 20.04 додатком Unetbootin/ # sudo add-repository ppa:gezakovacs/ppa # sudo apt update #sudo apt install unetbootin. Можливо потім стерти чи посунути 18.04 на жорсткому диску. /Це для лінуксоідів/, я собі 18-ку залишив.