Меню категорій

Встановлення Arch Linux 2020. Нові нюанси

Лінуксоїди не сплять – кожного разу придумують щось нове. Цього разу зміни у підключенні до WiFi при встановленні Arch Linux, прошу переглянути.

Передмова

Як уже неодноразово обговорювалося на різних форумах, якщо хочеш швидко і безболісно встановити Arch, встановлюй Manjaro. Справді, я пишу цю статтю з Manjaro Linux – хотів спробувати, що це за система і чому її так розхвалюють. Якщо чесно – мені вона досить сподобалася, можу впевнено сказати, що це найкращий із готових варіантів Linux, які я будь-коли тестував. Але з огляду на те, що я люблю чистоту в системі, я все-таки віддаю перевагу батькові-конструктору, тобто Arch Linux, в якому кожен пакет ти встановлюєш ручками, зате добре знаєш, що встановив і де прописав свої налаштування.

За останні пів року порядок встановлення Arch Linux не особливо змінився, але є нюанси в підключенні до WiFi з самого початку. Тому пройдемося ще раз по процесу встановлення повністю.

Для просунутих користувачів, хто може читати англійською, порада не заморочуватися цією статтею – вона для загального розуміння початківцями. Краще перейди на офіційний сайт Arch Linux та пройдися по їхній докладній інструкції – так буде надійніше 😉

https://wiki.archlinux.org/index.php/Installation_guide

Отож, ти завантажуєшся з флешки, пробуєш запустити wifi-menu… а такої команди немає…

Підключення до інтернету при встановленні Arch Linux

Дротове підключення Ethernet (кабель від роутера до компа) працюватиме без жодних налаштувань. А от WiFi потрібно налаштовувати за допомогою iwd (iNet wireless daemon).

Перш за все виводимо список доступних пристроїв із бездротовим доступом до інтернету:

iw dev

На моєму тестовому ноутбуці вивід команди був отаким:

Встановлення Arch Linux у 2020 році. Нові нюанси

Тепер знайдемо потрібне нам з’єднання WiFi, вибравши рядки з SSID (назвами WiFi) із виводу команди iw scan:

iw dev wlan0 scan | grep SSID

Цього разу я отримав отакий результат:

Встановлення Arch Linux у 2020 році. Нові нюанси

Як видно по зображенню, система бачить мій WiFi, а, знаючи пароль до нього, можемо легко під’єднатися:

iwctl --passphrase "password" station wlan0 connect ivaniura

Де “password” – пароль до твого WiFi, ivaniura – назва WiFi, а wlan0 – назва пристрою WiFi у твоєму ноутбуці, за допомогою якого ти підключаєшся.

Перевірити з’єднання можна отак:

ping google.com -c 3

При вдалому з’єднанні отримаєш приблизно отаку відповідь:

Встановлення Arch Linux у 2020 році. Нові нюанси

Розмітка диска

Якщо ти слідкуєш за оновленнями мого блогу, то мав/мала б уже засвоїти принцип розподілу жорсткого диска на розділи. При виникненні проблем дивись оці три статті:

А в цьому встановленні я зроблю дві прості розмітки на MBR та GPT.

Розмітка диска для MBR

  • /dev/sda1 – 512 Мб – boot (завантажувальний розділ) – ext2
  • /dev/sda2 – решта місткості – решта системи (кореневий каталог) – ext4

Розмітка диска для GPT

  • /dev/sda1 – 512 Мб – boot (завантажувальний розділ) – fat32
  • /dev/sda2 – решта місткості – решта системи (кореневий каталог) – ext4
Встановлення Arch Linux у 2020 році. Нові нюанси

Форматуємо та монтуємо розділи:

mkfs.ext2 /dev/sda1
mkfs.ext4 /dev/sda2
mount /dev/sda2 /mnt
mkdir /mnt/boot
mount /dev/sda1 /mnt/boot

Встановлення Arch Linux

Встановлюємо reflector на Live-систему та генеруємо список дзеркал:

pacman -Sy reflector
reflector --verbose -p https --sort rate --save /etc/pacman.d/mirrorlist

Розгортаємо основні системні пакети:

pacstrap /mnt base base-devel linux linux-firmware nano xorg-server xorg-xinit xorg-apps xorg-drivers mesa-libgl git reflector xdg-user-dirs ntfs-3g exfat-utils networkmanager

Увага! Пакунок xorg-drivers зі списку установить усі вільні драйвери для відео. Якщо ти хочеш встановити драйвер для конкретної відеокарти, то не встановлюй даного пакунка, а обери зі списку нижче драйвер до твоєї відеокарти. Або шукай пропрієтарний (комерційний) драйвер, якщо є потреба.

Назви пакунків вільних драйверів відео:

  • xf86-video-intel (Intel)
  • xf86-video-nouveau (Nvidia)
  • xf86-video-ati (AMD)
  • xf86-video-vesa (Virtualbox)

Після цього генеруємо файл FSTAB та переходимо під рутом у встановлену систему:

genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab
arch-chroot /mnt

Налаштування Arch Linux

Встановлюємо рідний часовий пояс (спосіб трішки відрізняється від того, що був раніше):

ln -sf /usr/share/zoneinfo/Europe/Kiev /etc/localtime

Вмикаємо синхронізацію часу по UTC:

hwclock --systohc

Додаємо локалізацію. Для цього відкриваємо файл:

nano /etc/locale.gen

Розкоментовуємо в ньому два рядки:

en_US.UTF-8 UTF-8
uk_UA.UTF-8 UTF-8

І запускаємо генерування локалей:

locale-gen

Вносимо зміни у файл locale.conf:

echo LANG=uk_UA.UTF-8 > /etc/locale.conf

Відкриваємо файл налаштувань консолі:

nano /etc/vconsole.conf

Додаємо в нього два рядки:

KEYMAP=uk
FONT=cyr-sun16

Задаємо ім’я хоста:

echo myhostname > /etc/hostname

Генеруємо скрипт mkinitcpio:

mkinitcpio -P

Задаємо пароль користувачу root:

passwd

Створюємо звичайного користувача:

useradd -m -g users -G power,wheel,audio,video,storage,lp,scanner,games -s /bin/bash username

Задаємо пароль і йому:

passwd username

Доступ username до sudo:

nano /etc/sudoers

Розкоментовуємо рядок:

%wheel ALL=(ALL) ALL

Редагуємо pacman:

nano /etc/pacman.conf

Розкоментовуємо рядки:

#[multilib]
#Include = /etc/pacman.d/mirrorlist

Активуємо менеджер мережі:

systemctl enable NetworkManager

Встановлюємо завантажувач:

MBR

pacman -S grub
grub-install /dev/sda
grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg

GPT

pacman -S grub efibootmgr
grub-install --target=x86_64-efi --efi-directory=/boot --bootloader-id=grub
grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg

Виходимо з дочірньої системи, розмонтовуємо розділи та перезавантажуємося:

exit
umount /mnt/boot
umount /mnt
reboot

Післямова

Після перезавантаження ти традиційно потрапиш у голу консоль, а наступним кроком буде вибір та встановлення менеджера входу та робочого середовища. Що обрати та як установити – читай у наступних статтях!

2 коментарі

Прокоментувати