Колись я встановив Jetpack на свій блог на WordPress і з радістю видалив майже десяток плаґінів: коментування через соцмережі, кнопки «Поділитися», підписка на коментарі, статистика – усе це він робив сам. Відтоді і WordPress, і Jetpack сильно змінилися. Частина того, за що я його любив, тепер уміє сам WordPress, частина стала платною, а сам Jetpack розпався на кілька окремих плаґінів. Тож розберімося, чи варто його ставити сьогодні.

Що таке Jetpack зараз

Jetpack – це великий плаґін від Automattic, компанії, яка стоїть за WordPress.com. Щоб він запрацював, сайт треба під'єднати до облікового запису WordPress.com: частина функцій працює не на твоєму хостингу, а на їхніх серверах. Звідси і плюси (сайт не навантажується), і мінуси (без цього під'єднання Jetpack майже нічого не вміє).

Безкоштовно ти отримуєш:

  • статистику відвідувань просто в адмінпанелі – але безкоштовна вона лише для особистих сайтів, для комерційних її зробили платною;
  • захист від підбору пароля і сповіщення, якщо сайт перестав відкриватися;
  • кнопки «Поділитися», схожі записи під статтею і підписку на нові записи та коментарі;
  • коментування з входом через WordPress.com і соцмережі;
  • прискорення зображень через їхній CDN.

Платне – резервні копії, сканування на віруси, захист від спаму для комерційних сайтів, пошук по сайту, відеохостинг та інше. Частину цих функцій тепер можна поставити окремими плаґінами: Jetpack Boost (швидкість), Jetpack Protect (безпека), Jetpack Social (автопублікація в соцмережі) та інші. Це зручно, якщо тобі потрібне щось одне, а не весь комбайн.

Що вже вміє сам WordPress

Одна з функцій, яку я колись хвалив у Jetpack, – автооновлення плаґінів. Тепер вона вбудована у WordPress: на сторінці Плаґіни біля кожного є посилання Увімкнути автооновлення. Так само сам WordPress давно вміє відкладене завантаження зображень, тож окремий модуль для цього вже не потрібен.

Мінуси Jetpack

  • Він важкий. Навіть якщо ти ввімкнеш два модулі, на сервері лежатиме весь плаґін, а адмінпанель обростає пропозиціями щось докупити.
  • Залежність від WordPress.com. Статистика, коментарі й підписки зберігаються в них, а не у твоїй базі. Якщо колись захочеш переїхати з WordPress, як я колись переїжджав із Joomla на WordPress, забрати ці дані буде непросто.
  • Приватність. Статистика й кнопки соцмереж передають дані відвідувачів на сторонні сервери, і про це варто чесно написати в політиці конфіденційності сайту. Які cookies потребують згоди відвідувача, а які ні, я розповідав окремо.

Легші альтернативи

Якщо тобі потрібні лише одна-дві функції, простіше поставити окремий легкий плаґін:

  • статистика – Koko Analytics: рахує відвідування просто у твоїй базі даних, без cookies і сторонніх сервісів;
  • захист від підбору пароля – Limit Login Attempts Reloaded;
  • резервні копії – UpdraftPlus, який уміє відправляти копії у твоє хмарне сховище;
  • спам у коментарях – Akismet (теж від Automattic, безкоштовний для особистих сайтів);
  • підписка на коментарі – Subscribe to Comments Reloaded;
  • кнопки «Поділитися» можна взагалі зробити звичайними посиланнями в шаблоні, без жодного плаґіна.

Перед тим як ставити нові плаґіни на робочий сайт, зручно спершу погратися з ними на локальній копії – ось як швидко підняти локальний сервер на Windows.

То ставити чи ні?

Jetpack має сенс, якщо в тебе особистий блог, ти не хочеш розбиратися з десятком окремих плаґінів і тобі не заважає під'єднання до WordPress.com. Увімкни лише потрібні модулі, решту вимкни в налаштуваннях Jetpack.

Якщо ж ти дбаєш про швидкість і хочеш, щоб усі дані лишалися на твоєму сервері, краще зібрати набір із кількох легких плаґінів, а дещо, як-от прелоадер чи підтримку блоків Gutenberg, узагалі зробити просто в темі.

Більше про розширення для WordPress – за позначкою Плагіни WordPress.

А ти користуєшся Jetpack чи обходишся без нього? Пиши в коментарях 🙂